Наші підопічні
Луна
Ласкава кішечка, врятована з Маріуполя.
Барні
Вірний друг, шукає люблячу сім'ю.
Мія
Грайливе кошеня, обожнює людей.
Ваш підпис допоможе об’єднати голоси небайдужих людей, привернути увагу до нашої ситуації та допомогти зберегти місце, де тварини можуть отримувати захист і догляд. Нам не потрібні гроші чи донати — нам потрібен лише ваш голос.
Врятованих тварин
Проведених операцій
Волонтерів
Евакуація
Ласкава кішечка, врятована з Маріуполя.
Вірний друг, шукає люблячу сім'ю.
Грайливе кошеня, обожнює людей.
🚨 НАМ НЕ ПОТРІБНІ ГРОШІ — НАМ ПОТРІБЕН ЛИШЕ ВАШ ПІДПИС! 🐾 Наш притулок хочуть закрити, а землю передати депутату. Якщо це станеться, багато хворих, поранених і покинутих тварин залишаться без дому. Інші притулки просто не зможуть прийняти всіх. Ми знаємо, як складно зараз кожному українцю. Тому не просимо донатів чи грошей. 🙏 Просимо лише підписати петицію та поширити її. Для вас — кілька хвилин. Для них — шанс залишитися в безпеці. ❤️ 🇺🇦 Допоможіть нам врятувати притулок. Нам потрібен ваш голос!
Відкрити петиціюКнопка відкриває форму підписання петиції.
Луну знайшли в підвалі зруйнованого будинку в Маріуполі. Після місяців лікування вона знайшла нову сім'ю в Німеччині.
Коли Луна прибула в центр, вона була дуже лякливою і мало їла. Лікарі припускали, що вона довгий час сховувалася без їжі та води. Але з кожним днем вона стала сміливішою. Волонтери дали їй м'яко імʼя Луна - адже вона була світлою в темноті. Сім'я з Берліна побачила Лунину фотографію в нас і не змогли пройти повз цю чарівну кішечку.
Наші волонтери врятували 20 собак із затопленого території після руйнування Каховської дамби.
Операція була дуже складною - вода займала площу понад 100 км². Волонтери працювали цілу ніч, плавлячи на човнах серед руїн, щоб дістати собак. Більшість тварин були виснажені, голодні й мокрі. Нас підтримували місцеві жителі, які приносили нам гарячу воду та їжу. Завдяки спільним зусиллям усі 20 собак дійшли до безпеки і тепер одужують у наших центрах.
Барні боявся людей після вибухів. Історія про те, як терпіння та турбота допомогли йому знову повірити в людей.
Перші два місяці Барні відмовлявся їсти з рук волонтерів і гавкав на будь-який звук. Однак наша тренерка Анна не здавалася. Вона сідала біля нього, читала книги вголос, просто щоб собака звик до людської присутності. Поступово страх відступив перед довірою. Сьогодні Барні - найласкавіша собака в центрі. Він чекає, поки людина відкриє двері, щоб облизати їй обличчя. Це чудо терпіння.
Волонтери на велосипедах рятували тварин з небезпечних зон. Кожна поїздка – це ризик, але кожна врятована тварина – це перемога.
Велосипедна евакуація - це розумне рішення, коли дороги розбиті, а навколо небезпека. Чотири наших героїв рухаються по прифронтовим селам у пошуках постраждалих тварин. Вони носять сумки з їжею, ліками й ковдрами. Багато разів нас обстрілювали, але ми не зупиняємось. За три місяці вдалося врятувати 67 тварин. Усім їм дали друге життя.
Жінка з великою відвагою несла собаку через зруйнований мість. Ці миті показують, як люди й тварини разом знаходять спасіння.
Лілія отримала наш дзвінок і миттєво звідповіла: "Я вже йду". Під обстрілом вона пробиралася до тварини, яку покинула родина під час евакуації. На мосту, де панувала тиша, вона запакувала собаку в ковдру й тримала її як найцінніший скарб. Свідки розповідали, що її руки тремтіли, але вона йшла вперед - не для себе, а для тієї живої істоти, яка на неї чекала.
Руслан годами рятує тварин з опалених сіл. Його присвяченість й любов до тварин вилечує не лише їх, а й дає надію нам усім.
Руслан не має вихідних, не відпускається й не скаржиться. Кожного ранку він в дорозі - його скромна "Газель" везе їжу й медикаменти для тварин, які чекають у занедбаних селах. Люди називають його святим, але він просто каже: "Ці тварини - частина нас. Вони не вибирали цю війну". Завдяки йому понад 500 тварин знайшли нове життя. Його сім'я розуміє та підтримує його місію.
Володимир разом з сім'єю врятував безлічення тварин. Його прикладом вдохновляються інші волонтери продовжувати цю святу справу.
Коли розпочалася війна, Володимир міг сховатися у безпеці, але замість цього він припинив свій бізнес і став волонтером. Його дім став притулком для постраждалих тварин - на полу спить 30 собак, а в дворі живуть кенгуру й кабани з приватних зоопарків. Його син допомагає, його дружина готує їжу всім. Родина продовжує опікуватися тваринами й надихає інших долучатися до допомоги.